KievTime

kievtime

Як Київ перетворюється на бетонне гетто

Бетонне гетто – саме так можна коротко висловитися про “розвиток” Києва. Зовсім не радісні дані, оприлюднені громадською організацією “Голос громади Києва”. Виявляється, частка зелених насаджень на одного жителя столиці менша, ніж належить за українськими та європейськими нормами. Якщо на одного українця має припадати 20 кв.м зелених зон загального користування, а на одного європейця – 25 кв.м., то киянину доводиться задовольнятися 16,5 кв.м.

І добре б, якби зелень поступово розподілялася по районах. Але у Подільському районі цей показник становить 12 кв.м., у Деснянському – 10 кв.м, у Оболонському – 8,7 кв.м., у Солом’янському – 8,3 кв.м., у Святошинському – 6,7 кв. .м., а в Дарницькому – лише жалюгідних 6 кв.м.

І куди дивиться київська влада? Може, вона зовсім не зважає на зелені зони? Саме звертає, але дуже неоднозначним чином.

як київ перетворюється на бетонне гетто

Київ перетворюється на бетонне гетто

І це є серйозним приводом для протестів. Про це в ексклюзивному коментарі до інтернет-видання From-UA розповів громадський діяч, лідер громадянської кампанії «Форум порятунку Києва» Віталій Черняховський.

За словами співрозмовника, неухильне «падіння» Києва за всіма показниками спостерігається з 1996-го року.

«Коли у лютому 2014-го року змінилася влада в Україні, і коли втік президент Віктор Янукович, незважаючи на це, міськрада не була розпущена і продовжувала засідати, зберігаючи якісь повноваження. А люди, які були корисні для потенційних керівників, як, наприклад, Володимир Бондаренко з партії «Батьківщина», перетікали в команду потенційного переможця виборів Віталія Кличка. І обкрадання міста безкарно залишалося на тому ж рівні», – каже експерт.

Найбільша проблема, за словами Черняховського, полягає в тому, що засудження з боку громадськості відсутнє як таке.

«У цьому можна звинуватити і ЗМІ, які підім’яті олігархатом і не висвітлюють об’єктивно всю ситуацію у місті. На Майдан, наприклад, канали йти закликали, а під Міськраду, щоб вимагати покращення життя у столиці, ніхто не кличе. І, звичайно, через повну інформаційну заглушку приводів для протестів немає, а насправді їх набагато більше, ніж непідписання Асоціації України з ЄС», — констатує співрозмовник.

Одним із найголовніших приводів для занепокоєння, на думку Віталія Черняховського, є ущільнення забудови, яке перетворює місто на «бетонне гетто».

Київ це зелена столиця чи вже бетонне гетто?

«Хаотичний розвиток Києва спричинив величезне зростання неконтрольованої маси нелегальних мігрантів, які перебувають у столиці без реєстрації. Зараз на території міста понад 7 мільйонів людей, цьому, звичайно, сприяла війна на сході та анексія Криму, звідки здебільшого приїхали люди. Це та цифра, яку підтвердив міністр МВС Арсен Аваков. Це перша проблема», – зазначає експерт.

Автомобільний колапс міста

“Друге. Неконтрольоване будівництво призвело до різкого збільшення автомобілів. Наразі офіційно зареєстрованих машин у Києві близько 1 млн 100 тис. – це суттєва кількість. Але також треба говорити про 750 тис. незареєстрованих авто, що тут постійно перебувають. А вони займають достатньо простору та різко погіршують якість повітря. Окрім цього, з’являються паркування, які займають міський простір», — додає громадський діяч.

Також, продовжує експерт, є різке зменшення зелених насаджень. Відповідно виростають кам’яні джунглі, або ж бетонне гетто

Які території здаються під забудову? Реальні ліси, парки, сквери, бо вільних пустирів уже немає й поготів. Все забудовано. А через це погіршується якість повітря», – каже Віталій Черняховський.

Плюс до всього, додає співрозмовник, спостерігається різке погіршення якості води.

«Через будови на березі Дніпра, у тому числі приватних, а також незаконних підприємств, виникають неочищені стоки та каналізації, якими йдуть нечистоти. Які куди зливаються? Правильно, у річку», – зазначає експерт.

Чи насправді Київ це комфортне місто?

Чи задоволені корінні жителі умовами життя у своєму рідному місті? Чому часом хочеться все кинути і самим тікати звідти, де намагаються прижитися люди з усієї України? Далі – трохи одкровень корінних киян.

У Києві є те, чого не бувати в жодному іншому українському місті. Це божевільний темп життя, в якому почуватися зручно неможливо, і цілковита відсутність тиші. І ці «перегони» лише набирають обертів. Це вічні пробки та переповнений міський транспорт; це Бортницька станція аерації, колектори та ТЕЦ із задушливими запахами; це стрімко забудовуються території і при цьому вузькі дороги, які не розширюються, хоча зростає кількість автомобілів, і їх нема де паркувати; це старі, місцями прогнили комунікації, у які врізаються новобудови, й у результаті – аварії; це переповнені дитячі садки та школи, і водночас – гостра нестача в елементарних медичних послугах: у педіатрах та лікарях інших спеціальностей у міських амбулаторіях.

Таких «це» ще дуже багато, і щоденні «перегони» в столиці зводяться до того, що людина живе, щоб працювати, а не працює, щоб жити. Тому що дістатися до роботи та з роботи додому часто займає більше часу, ніж із передмістя. А всілякі дитячі питання та медицина (те, що не вирішиться само собою) – особиста проблема кожного: або оббивайте пороги держструктур у чергах, щоб отримати законний безкоштовний сервіс (часто із «благодійним» внеском), або заробляйте більше та користуйтесь послугами приватників. Таким чином, коло замикається: велике місто, більше потреб, треба більше встигати.

Київ як місце для виживання

Чому доводиться так неприємно відгукуватися про центральне місто України?

Київ, зрозуміло, це не вся Україна, але, судячи з темпів забудови – таке відчуття, що до столиці згодом переїдуть мешканці з усієї країни. Зрозуміло, що життя не може стояти на місці та міста стрімко розвиваються, але того, на що перетворюють сьогодні Київ – немає в розрахунках генплану. Цей головний для міста документ зобов’язаний не просто враховувати його «розростання» у рази, а й враховувати, яким буде населення та його потреби через 10, 20, 30 років.

Чи розвивається столиця інфраструктурно, економічно, і які взагалі тенденції переслідує місто, яке залишається у десятці найгірших міст світу? (за версією журналу The Economist – це дуже авторитетне джерело, яке видається він у Лондоні з 1843 року, і чия репутація не ставить під сумнів).

Рейтинг міст планети складали за такими параметрами, як стабільність, охорона здоров’я, культура, навколишнє середовище, освіта та інфраструктура. Київ – 131-е місце зі 140 міст, у компанії з африканськими столицями та Дамаском, столицею Сирії, де йде війна і лютують терористи.

І замість чітко окреслених планів як реально зробити Київ зручнішим, комфортнішим, кожен новий мер годує обіцянками про метро на Троєщину, метро на Виноградар, що буде нарешті добудовано Подільсько-Воскресенський міст тощо. Насправді дорожні артерії міста не розвиваються, натомість будуються бетонні висотки і місто перетворюється на бетонне гетто. Забудова часто дуже щільна – будинки зводять настільки близько стоять один до одного, що інвестори, оплачуючи дорогі квадратні метри, купують не вид із вікна, а вид вікна у вікна.