KievTime

kievtime

Як київська влада віддала Київ на розшматування забудовникам

Як київська влада провокує тотальну забудову столиці

В ущільнюючій, незаконній забудові столиці винне керівництво Київської міськдержадміністрації (КМДА), яке дозволило містобудівному департаменту усунутись від процесу розробки Детальних планів територій (ДПТ). У 2014 році профільний департамент КМДА почав масово дозволяти “інвесторам” замовляти ДПТ у приватних фірм, не затверджуючи та не погоджуючи техзавдання на розробку містобудівної документації. Після затвердження таких ДПТ міськими депутатами ті, хто “замовляв та оплачував музику”, тріумфують та заробляють, а прості кияни страждають від ущільнюючої забудови. І все тому, що в КМДА та в Київраді вже давно перестали звертати увагу на чинний Генплан розвитку Києва та інші нормативи та БНіП.

В середині липня Київрада затвердила кілька скандальних ДПТ, розробниками яких, на замовлення забудовників, виступили приватні фірми. Йдеться, зокрема, про регулювання забудови в межах деяких вулиць Голосіївського, Оболонського та Дніпровського районів.

На останньому засіданні столичної міськради 28 червня секретареві Київради Володимиру Прокопіву та голові містобудівно-земельної комісії Київради Олександру Міщенку не вдалося отримати 61 голос за затвердження “банально незаконних” ДПТ “Рибальського острова”, “Совських ставків” та “Микільської Слобідки” Проджект”.

Втім, це не означає, що конфлікт вичерпано. У вересні спроби задовольнити зацікавлених забудовників, звичайно ж, продовжаться. Приводом повернутися до вже двічі відкинутих депутатами ДПТ, напевно, послужать будь-які формальні та дрібні зміни до цих документів, які не змінюють їхньої суті.

Процес очевидно активізувався. За нашою інформацією, на затвердження міськрадою чекають десятки ДПТ, створених за гроші девелоперів. Вони всі хочуть якнайшвидше створити в Києві нові будмайданчики. А без затвердженого для певної території ДПТ чи зонінгу, розпочати будівництво їм уже другий рік забороняє закон “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Непотрібний департамент

Нагадаємо, Департамент містобудування та архітектури КМДА (раніше Головархітектура) – це орган, на який у столиці покладено функцію контролю за дотриманням містобудівного законодавства, Генплану розвитку Києва та інших будівельних норм та стандартів.

Відповідно, саме тотальна безкарність за ігнорування профільними чиновниками КМДА своїх обов’язків дозволяє будівельним бонзам упродовж багатьох років хаотично забудовувати столицю, обмежуючи інтереси простих киян.

Якби керівництво КМДА та Київради – і нинішнє, і попередні – цікавили питання комфорту городян та цивілізованого розвитку міста, вся необхідна містобудівна документація другого рівня (ДПТ та зонінги) вже давно була б замовлена ​​містобудівним департаментом КМДА, розроблена та профінансована з гір за техзавданнями, що не суперечать Генплану та інтересам мешканців, і затверджено.

І в цьому випадку, конкретним забудовникам з їхніми бізнесовими інтересами довелося б вписуватися в зрозумілу та обґрунтовану містобудівну політику. Але у Києві все робиться зовсім не так.

Проблема масової появи незаконних ДПТ, ймовірно, пов’язана з тим, що забудовникам дозволили замовляти на свій розсуд ДПТ у приватних фірм, які без будь-якого регулювання з боку КМДА відстоюють у таких проектах лише бізнес-інтереси замовників. Хто платить, той замовляє музику.

Зазначимо, офіційна відповідь на журналістський запит  і. о. директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова повністю підтвердив такий стан справ.

“Розробка проектів ДПТ у період з 2013 по перший квартал 2016 року здійснювалася та здійснюється за гроші інвесторів, що не заборонено законодавством. Департамент не задіяний у фінансових розрахунках між інвестором та розробником. Питання визначення розробника проекту містобудівної документації доручається інвестора. Підписання технічних завдань на розробку ДПТ не передбачено БНіП Б.1.1-14:2012”, – повідомив КиївВлада Свистунов.

Всього 10 планів територій за три роки

З його відповіді також випливає, що за останні 3,5 роки (до липня 2016 року) Київрада затвердила всього 10 ДПТ: у 2013 році – 2 ДПТ, у 2014 році – жодного, у 2015 році – 7 ДПТ, та до липня 2016 року – 1 ДПТ (забудова Биківнянського лісу).

Виходить, знаючи заздалегідь про те, що ДПТ необхідні для того, щоб “Київ продовжував будуватися”, столичне керівництво свідомо не фінансувало їх розробку з міськбюджету (за відповідними програмами гроші на розробку ДПТ передбачалося виділити вже давно), а чекало, коли їх собі “наштампують” самі забудовники.

Департамент містобудування та архітектури КМДА також поінформував, що станом на 16.06.2016 року у Києві було укладено 77 договорів на розробку проектів ДПТ, замовлених у фірм-проектувальників саме приватними компаніями, а не профільним департаментом КМДА. З них:

31% ДПТ замовлено “інвесторами” у комунальних інститутів та держпідприємств;

9% ДПТ – у держорганізацій спільно з приватними агенціями;

60% – виключно у приватних фірм. Лише два такі договори було укладено у 2013 році, решта – у 2014-2016 рр.

Деякі з таких ДПТ, як зазначалося, вже затверджено Київрадою, деякі – перебувають на стадії громадського обговорення та погодження профільної комісії міськради. Тобто скандалів чекає ще багато.

Як відомо, саме спираючись на вимоги ДПТ, забудовники одержують у Департаменті містобудування та архітектури КМДА містобудівні умови та обмеження на проектування свого будівництва. На жаль, ці документи від народу КМДА традиційно приховує. Хоча, саме на підставі цих “таємних умов та обмежень” Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАСІ) дає старт у місті будь-якому “шаленому” будівництву.

При цьому у високих кабінетах КМДА та Київради потім розводять руками. Мовляв, “ми дозволу на початок цього будівництва не давали – не наша компетенція”.

Ще раз зазначимо – найбільше містобудівної документації (ДПТ) забудовники замовляли, не погоджуючи техзавдання із профільним департаментом КМДА, у 2014-2015 роках. Ця ж тенденція, як бачимо з відповіді Свистунова, триває й досі.

Що буде після затвердження цих ДПТ міськрадою, здогадатися не складно.

Плоди містобудівного божевілля

За підсумками такої містобудівної політики міського керівництва кияни мають собі на голову “законні” ущільнюючі будівлі: впритул до житлових будинків, за рахунок дитячих та спортивних майданчиків на своїх прибудинкових територіях, на місці дорожніх розв’язок, скверів та парків, на магістральних водо- та теплопровідних мережах та ін. Справжнє бетонне гетто.

Подібних випадків у Києві за останні роки описано так багато, що наводити відповідні посилання просто не має сенсу. Та грань, яка відокремлює обговорення та спілкування між учасниками конфлікту (забудовник та влада – мешканці мікрорайону) від кривавих розбирань, у Києві давно пройдено.

Номінально перед розглядом проектів ДПТ на засіданні профільної комісії Київради їх мають затвердити на громадських слуханнях жителі мікрорайону. Але махінації при проведенні таких громадських слухань уже стали у Києві “притчею во язицех”: порушення та обман при оголошенні слухань, фальшування підсумкових протоколів, ігнорування розробниками містобудівної документації та профільним департаментом КМДА зафіксованих зауважень та пропозицій до проектів ДПТ давно стали нормою.

Генплан розвитку Києва – це порожній звук

Що стосується самої містобудівної документації (ДПТ та новомодні зонінги), то скрізь спостерігаються невідповідності чинним Генплану розвитку Києва до 2020 року, історико-культурному опорному плану, СНіПам, санітарним нормам, екологічним стандартам та ін.

Головним критерієм, що дозволяє винести будь-який, апріорі незаконний ДПТ на затвердження Київради, сьогодні є лише позитивний висновок містобудівно-земельної комісії, яку, нагадаємо, очолює представник фракції “Солідарність” Олександр Міщенко. Більшість членів комісії – його колеги з фракції.

Про те, що члени цієї комісії за своєю діяльністю щільно спілкуються із забудовниками, згадувати навіть немає сенсу. І до відповідальності їх особливо не притягнеш – це ж не викриті владою та відповідальністю чиновники, а номінальне збіговисько дилетантів, які засідають без зарплати та на громадських засадах.

У результаті, у сесійній залі інших депутатів змушують голосувати за ДПТ, які апріорі незаконні (розроблялися з порушенням відповідної методики, тому що ігнорують положення чинного Генплану) і тому обов’язково призведуть до конфліктів місцевих жителів із будівельниками. А здебільшого взагалі – виллються в судові процеси, які ініціюються місцевими активістами.

Тобто, у 9 випадках з 10 твердженням скандального ДПТ не буде задоволений і сам девелопер, який має потім 2-3 роки перебувати у стані постійної війни з противниками незаконного будівництва, витрачаючи на це додаткові фінансові ресурси.

Крім того, як уже не раз писали, така політика робить і незабаром може остаточно перетворити столицю на дуже не комфортне для проживання і нецікаве для інвестування місто. Тобто те що справедливо називають бетонне гетто.

На місцях, призначених Генпланом під дорожні розв’язки, у Києві давно налаштували багато ТРЦ, надовго законсервувавши транспортні проблеми мікрорайонів. А на місцях парків, скверів та промзон активно будують житлові висотки, мешканцям яких незабаром буде ніде працювати. Адже про створення нових робочих місць, нормативи чисельності населення на квадратних кілометр та інші “дрібниці” міська влада зовсім не турбується.

Було б чим пишатися…

Більше того, Віталій Кличко та його команда навіть, схоже, пишаються тим, що так активно розвивають кластер будівництва житла. Але ущільнювати до нескінченності місто, межі якого розширювати ніхто не збирається, не вдасться.

Після того, як буде збудовано останній об’єкт комерційної нерухомості в Києві, іноземні інвестиції, 90% яких складають заховані в офшорах гроші вітчизняних бонз, явно перестануть підживлювати економіку міста. Землі для створення об’єктів докладання робочої сили в столиці дуже скоро може просто не залишитися. А місцевий бізнес залишить місто через зростаючу вартість оренди землі і земельного податку.

Іншими словами, на те, що існує Генплан розвитку міста, а в Україні діють певні будівельні нормативи, які обмежують апетити забудовників, у Києві вже давно ніхто не звертає уваги. У такий спосіб міста стоять лише у країнах третього світу, та й то не в усіх. Таке дозволяють лише тимчасові правителі, діти та онуки яких, явно, збираються жити десь у “загниваючих” Європі чи США.

Картину повного містобудівного божевілля київської влади довершують публічні висловлювання Олександра Міщенка про те, що, мовляв, ось стверджуємо всі ДПТ та зонінги, а потім зліпимо з них новий Генплан розвитку Києва.

За законодавством усе навпаки: зонінг і ДПТ розробляються на основі Генплану. Але керівництво КМДА та Київради дуже своєрідно розуміє слова “реформи” та “децентралізація”. Мінрегіонбуд, схоже, все влаштовує, а правоохоронні органи в цій темі або не в зуб ногою, або проплачені, щоб займатися виключно боротьбою з Путіним і його поплічниками.

Як Кличко ущільнює Київ

Зазначимо, повне містобудівне свавілля остаточно стало у столиці звичним явищем саме після приходу на Хрещатик, 36, Віталія Кличка та його команди.

Звинувачувати у тому, що відбувається, бізнесменів-забудовників – безглуздо. Соціальна відповідальність бізнесу, за великим рахунком, міф. За своєю природою бізнесмени “заточені” лише збільшення прибутку. При цьому вони, природно, змушені підлаштовуватися під вимоги влади. Вони й раді були б працювати цивілізовано – купувати чи орендувати у міста земельну ділянку з уже чітко визначеним призначенням та обмеженнями, і більше нікому не носити хабарів – але їм ніхто такої можливості не дає.

Таким чином, існуючу систему взаємовідносин із будівельним бізнесом вибудувало саме керівництво КМДА та Київради – мабуть, щоб заробляти на цьому дивіденди, безсовісно збагачуючись на процесі знищення міста.

Ще раз зазначимо, що забудовники почали самі собі малювати ДПТ у 2013 році. Нагадаємо, у КМДА Олександра Попова за цю сферу відповідав одесит Михайло Кучук. Все відбувалося з благословення директора містобудівного департаменту КМДА – головного архітектора Києва Сергія Целовальника, який, як стверджують джерела у КМДА та столичні забудовники, поки не пішов на пенсію у жовтні 2015 року, робив усе, що йому казав його заступник, “дивлячись від Лев” (екс-глава АП Віктора Януковича) Андрій Вавриш.

Столичні ДПТ виключно в  інтересах забудовників

Але загрозливих оборотів процес розробки столичних ДПТ під інтереси забудовників набрав саме у 2014-2015 роках, коли після Революції Гідності на зміну Кучуку в КМДА прийшов Павло Рябікін. Питаннями містобудування та будівництва у місті Рябікін завідував з липня 2014 року до вересня 2015 року. Ціловальник у цей період, як і раніше, перебував у стані “безтурботного весільного генерала”, а безпосередньо схеми Рябікіну до свого звільнення у серпні 2015 року “малював” той самий “незамінний” Андрій Вавриш.

Ймовірно, Рябікін та Вавриш тоді й вирішили, що дозволивши забудовникам продовжувати порушувати Генплан розвитку Києва шляхом затвердження незаконних ДПТ, можна ще й додатково заробити – направити їх за замовленнями до “правильних” фірм. За оцінками експертів, розробка проекту ДПТ для ділянки в 40-50 га орієнтовно коштує замовнику 1 млн гривень.

Про те, що ТОВ “Терра проджект” тісно пов’язане з Вавришем через засновників ряду пов’язаних структур – В’ячеслава Бондарчука, Людмилу Івасюк та Дмитра Овсія – Київ–влада вже про це давно відомо. За даними з наших джерел серед забудовників, практично така ж історія і з ТОВ “Виробничо-технічне агентство”.

Цим ТОВ, до речі, раніше керував співавтор проекту нового Генплану Києва-2025 ім. Черновецького” Євген Лішанський. Нагадаємо, проект цього скандального Генплану розроблявся за безпосередньої участі Андрія Вавриша. Наразі Лішанський очолює ТОВ “Інститут міського проектування” – фірму, яка теж відкусила від пирога “комерційних” столичних ДПТ.

Гаманець Бакая у Києві

При цьому в КМДА та АП стверджують, що, ставши простим радником мера Києва, Рябікін продовжує негласно курирувати схему розробки-затвердження столичних ДПТ та інші містобудівні питання. І виступає при цьому Рябікін, нібито, насамперед, захисником інтересів одіозного екс-глави Держуправління справами часів Президента Кучми Ігоря Бакая, котрий давним-давно окопався в Росії і навіть встиг там попрацювати на “Російських залізницях”. Джерела називають Павла Рябікіна “гаманцем Бакая” у Києві.

Нагадаємо, зараз за всі питання містобудування та будівництва у Києві офіційно відповідає заступник голови КМДА Олександр Спасібко. Він відомий як багаторічний керівник будівельних фірм Леоніда Юрушева (19 місце у рейтингу 200 найбагатших людей України 2012 року): ТОВ “Ярославів Вал”, ТОВ “Бізнес Центр Студентський” та ТОВ “Аквапарк”.

Де в системі, що склалася знайти місце цивілізованому розвитку столиці і дотримання інтересів простих городян – незрозуміло.